На Привокзальній площі Бродів стоїть символічна брама міста: її архітектура повторює мотиви сучасного герба. Це влучний початок мандрівки місцем, яке виросло біля давніх переправ, стало торговим осередком на кордоні двох імперій і зберегло сліди поселень від кам’яної доби до Київської Русі.

  • Тип · місто
  • Регіон · Львівська область
  • Район · Золочівський
  • Громада · Бродівська
  • Код КАТОТТГ · UA46040010010077682
  • Координати · 50.078056,25.154167

Де знаходиться Броди

Броди, Бродівська громада, Золочівський район, Львівська область, Україна.

Відкрити в Google Maps · Прокласти маршрут

Привокзальна площа і міська брама

Зручно почати огляд із Привокзальної площі. Перед виходом із будівлі місцевого вокзалу встановлена символічна брама міста з архітектурним зображенням сучасного герба Бродів. Її можна сприймати як короткий візуальний вступ до міської історії: Броди не раз пов’язували свою символіку з укріпленнями, брамами та власниками міста.

Ще один знак, пов’язаний із минулим, розміщений на пам’ятному дорожньому знаку при в’їзді з боку Львова. Це емблема, розроблена 1984 року до святкування 900-ліття Бродів. На ній зображено частину міської стіни з вежею та брамою над рікою, а вгорі зазначено 1084 рік.

У 1997 році місто затвердило сучасний герб, автором якого був історик Андрій Гречило. До цього міські печатки змінювалися разом із політичною історією: на них з’являлися родові герби Жолкевських, Конєцпольських, Собеських і Потоцьких. У 1779–1880 роках печатка містила латинський напис про магістрат Вільного міста Броди.

Суховілка, Бовдурка і Райківка

Через Броди протікає Суховілка — права притока Бовдурки, що належить до басейну Прип’яті. Річка часто пересихає, хоча іноді стає повноводною. Південною частиною міста проходить Бовдурка, права притока Стиру. Саме водотоки, заболочені ділянки та переправи допомагають зрозуміти походження назви.

У місті розташований парк «Райківка». В околицях також зафіксовані природні об’єкти місцевого значення — «дуб свідок» і конвалія звичайна. Поблизу лежать ботанічні заказники Кемпа та Макітра. Джерело не подає окремого маршруту до цих місць, тому їх варто сприймати як природні орієнтири околиць, а не як описані туристичні локації з визначеним режимом відвідування.

Рельєф Бродівської рівнини доповнюють піщані горби й дюни, більшість яких закріплена лісами. Місто розташоване в межах Західно-Української лісостепової провінції. Ця особливість добре пояснює, чому міський простір історично формувався не лише навколо забудови, а й навколо води, валів, лісів і шляхів.

Чому місто називається Бродами

Назву пов’язують із болотистою місцевістю та бродами — переправами через воду, які існували тут здавна. У східній частині міста, в урочищі Бугаї, археологи виявили залишки давньоруського броду завширшки близько 6 метрів і завдовжки приблизно 40 метрів, а також уламки кераміки XII–XIII століть.

У XVI столітті поселення намагалися назвати Любичем — за родовим гербом белзького воєводи Станіслава Жолкевського. Він придбав Броди 1580 року, задумав тут замок і нове місто, а 1584 року Любич отримав магдебурзьке право. Однак назва не прижилася: з часом місто знову перейняло назву сусіднього села Броди, а давніше поселення стало називатися Старими Бродами.

Тому Старі Броди — не інша назва самого міста, яку можна беззастережно вживати як синонім. Це окрема місцевість, пов’язана з давнішим поселенням. Саме там, зокрема в урочищах Заставки та Горби, виявляли археологічні матеріали різних епох.

Від поселень кам’яної доби до 1084 року

В урочищі Горби на північно-східній околиці Старих Бродів знайдено крем’яні скребки, різці, ножі та інші вироби пізнього палеоліту. Їх орієнтовно датують 10 000–7 000 роками до Різдва Христового. Тут само виявлено сліди висоцької та райковецької культур і поселення Київської Русі XII–XIII століть.

В урочищі Заставки зафіксовано багатошарове поселення з матеріалами мезоліту, висоцької та вельбарської культур і давньоруської доби. Дослідження 2017 року додали до цього переліку поселення кам’яної доби та поховання висоцької культури. Поблизу залізничної колії, в урочищі За Коморою, також виявили поселення висоцької культури.

Першу згадку про поселення пов’язують із «Повчанням Володимира Мономаха своїм дітям» і 1084 роком. Тоді в Бродах відбулися дві зустрічі Володимира Мономаха з волинським князем Ярополком Ізяславичем — у 1084 та 1085 роках. Є підстави вважати, що вони могли відбутися на території Старих Бродів, в урочищі Під Коморою.

Броди на торговому кордоні

До 1918 року неподалік проходив державний кордон між Австро-Угорською та Російською імперіями. Таке розташування сприяло міжнародній торгівлі, і свого часу Броди були одним із найбільших торгових осередків Австро-Угорщини. У джерелі місто також назване «вільним містом» — цей статус відбивався на міській печатці.

Торгові права з’явилися ще в привілеї 1584 року: місту дозволяли тричі на рік проводити ярмарки і двічі на тиждень — торги. Мешканців звільняли від мостового та гребельного зборів, хоча митний збір на користь короля й держави зберігався.

Ця історія досі читається не в одному окремому об’єкті, а в поєднанні міських символів, вокзальної площі, давніх напрямків шляхів, річок і місцевостей навколо Старих Бродів. Водночас археологічні урочища не описані як облаштовані музеї чи відкриті експозиції, тому не варто автоматично сприймати їх як доступні туристичні пам’ятки.


administrator

Головний редактор Bomba.lviv.ua. Журналіст і медіаменеджер, засновник мережі новинних видань. Слідкую за головними подіями в Україні та світі й перетворюю їх на зрозумілі матеріали для читачів.